Життя, мов танк, оброслий шпичаками,
Похмуро й сліпо сунеться кудись.
Під гусеницями – бугри і ями:
Чи то водій-механік заблудивсь,
Чи, може, зовсім в техніці не тямить.
І тіпає усіх при тій їзді.
Уже не лічимо синці і гулі.
Хапаємось в тривозі за пілюлі,
Однак не покоряємось біді.
Незвичайне порівняння!
