Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Артур Сіренко: Моя офіра - ВІРШ |
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Іванюк Ірина, 22.08.2015 - 08:03
Ви , Артуре , маєте осяйну душу ...Тому навіть на війні ... думки Ваші чисті ... прозорі і сяють , як промені сонця ...На Вас і Вашу філософію життя ... на Ваше уміння тАк сприймати обставини життя - хіба що залишається рівнятися ... Артур Сіренко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я вже повернувся додому.... Тепер треба інакше жити, мислити, писати.... Поки що писати інакше не виходить.... Той,що воює з вітряками, 10.04.2015 - 18:36
кожен на місці своєму повертає упертий час і спростовує теореми Леонід Ісаков, 10.04.2015 - 09:55
Подерту скатертину мрій І вишиту сорочку радості Дуже образно! Ольга Струтинська, 09.04.2015 - 22:46
Шановний Артур .Сонце нашого майбутнього це Ви ,і у вашій особі всі героїчні захисники нашої Батьківщини.Земний вам уклін і благословення Неба.Написано пречудово. ptaha, 09.04.2015 - 21:57
жертвоприношення - це те, чого я не розумію в християнстві (і в Старому Заповіті, й у Новому, бо ж смерть Христа хіба не жертвоприношення?) цікавий погляд на це в поемі Лесі Українки "Одержима". Хай Ваша офіра не відбудеться, бо й так уже занадто темно на Землі від тіней... Артур Сіренко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я на війні - тому такі думки... |
|
|
|||||||||||||||||||||||||||