В мої ти інколи приходиш сни,
Чудові сни, і все, як наяву, –
В них я і ти, і погляд твій ясний,
І голос ніжний пестить тишину.
У снах ти, наче місяць золотий,
Вриваєшся із ночі у вікно,
Пронизуючим щастям снишся ти
І раниш серце – завмира воно.
Не хочу прокидатись від цих снів:
Співучий голос очаровує мене,
А очі, очі чисті і сумні,
До щастя погляд ніжний їх зове.
Хоч рідко ти приходиш в сни мої,
Зворушуєш у серці почуття…
Я доторкнутись прагну рук твоїх
І поглядом ловлю твої вуста.
Ти знов і знов приходиш в сон міцний, –
З глибин душі видіння постають:
Такий далекий, рідний і близький…
Забути мушу, а я знов люблю…
26.11.2011 р.
