Не навиджу наглу тайожну масквину,
Колотить, як чую їх «ласко - вой» спів.
Та руку подам, як полюблять Вкраїну,
Прощати у крові у нас козаків.
Не маю нічого, я проти євреїв.
Але у подобі не терплю вовків.
Навчили в отарі, посеред гебреїв
Науку пройшов я в лукавих жидів.
Терпіти не можу хохляндію ницу
В особі запроданців - зайд, холуїв.
Тому піднімаю я вкотре рушницю,
Щоб гнати із хати юдейо - хахлів.
Розвелося їх - усіляких мастей, що й не розбереш, хто є хто... І кожен намагається пригріти собі тепле місце, а про Україну й не задумуються... За щирих українців!
не знаю ні жида, ні хохла, ні москаля, знаю українців, різні національності рускої імперії, євреїв та багато інших народів світу, знаю вороже налаштованих, знаю толерантних, або взагалі байдужих, як в межах певних держав так і поза їх межами. Захланного гостя з хати женуть, слабкого і нерозумного брата у сім"ї захищають і навчають, а не кичаться перед світом, як його товчуть за це. То ви вже настроєні на другу рунду?
Дід Миколай відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я Українець і в цьому мій вірш. Кацап, жид і раб хахол мені ніколи братами не стануть бо вони не прагнуть її полюбити
.
А в мене "філософія" така - хохли - . А зрадники України - Москалі - це в їх стилі, просто лише живуть на нашій землі. Москаль - стан душі, бо навіть Росіяни бувають сввіідомі) Але це лише моя філософія
Вірш
Дід Миколай відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Поважаю,я хохлів
І люблю євреїв.
Та не терплю хохлуїв,
Путіно - юдеїв!