Тільки шелест тебе видавав
Ти сидів, заховавшись у вітті
Називаєм тебе просто вітер
Ти ж свойого імення не знав
І не знаєш мабуть насолоди
Поки сонце до смерті пекло
А тебе в той же час занесло
Роздавати усім прохолоди
Як ми чули тебе у волоссі
На світанках замучених жнив
Ти ж собою утому гасив
І ховався деінде в колоссі
Тільки шелест тебе видавав
У знайомому барвами світі
Називаєм тебе просто вітер
Ти ж свойого імення не знав
