Полилась пісня у безкрайню далечінь І вишила на серці вишиванку. Здійняла почуття у височінь, Щоб випасти росою на світанку. Сягнула неба й в ньому розлила́ся, Запалюючи зорі вечорові. Сповна я тії пісні віддала́ся І розбудила мрії кольорові.
ID: 517297 Рубрика: Поезія, Лірика дата надходження: 14.08.2014 21:14:39 © дата внесення змiн: 14.08.2014 21:14:39 автор: Вогнеслава (VOGNESLAVA)
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie