Неба глибочинь - зірок спираль
Крутить сни немов на палець коси.
Дівчина босоніж воду носить:
Очі гострі кольору мигдаль.
А на вечір опадають роси
В тому Раю. Чисті - мов сльоза.
І куріють вирви голомозі-
Опадає по ярах лиштва.
Хижий птах очами простір ріже,
Крила розміряють небокрай
І Дніпро. Мабуть таки Дажбоже
Вимріяв нам цей священий Край
