Ти говори,а я помовчу,
Без слів тобі заперечу,
Я поглядом тебе роздягну
І ти знову подряпаєш мені плечі
Під шум дощу і запах свіжофарбованих стін
Залишивши на них відпечатки рук твоїх і колін...
Все по Фрейду,як вперше,без змін,
Тільки за вікном не Франківськ,а Берлін.
