Твоє ім’я, наче сигнал,
Як спогад кольорових днів,
Ти наче потяг, я вокзал –
Ти залишитись не схотів.
Помчав в досі незнаний світ
Крізь суміш пилу і води,
Я зі сльозами шлю привіт,
Та не вертаєшся сюди.
Міняєш рейси і людей,
Тепер твоя стихія – рух,
А я крізь протяг із дверей
Хочу відчути рідний дух.
