Снайпер цілився у шию,
Голову і груди –
Убивали цвіт країни
Нелюди – не люди.
Полягли наші синочки, -
Прапором накрили…
Не відкриють ясні очки –
Ляжуть у могили.
Не прийде уже додому
Синок ясноокий –
Куля ката наздогнала
Гідних і високих.
Не обніме тата, маму
І не усміхнеться,
Не пригорне і кохану
До юного серця.
Найкрасивіші душею
Йдуть на барикади,
Щоб звільнити свою землю
Від чорної зради.
Вивільнити Україну
Від підлого ката,
Що довів усіх до краю –
Пішов брат на брата.
Буде кара і для нього
І людська і Божа!
Бо розстріляних дітей –
Забути не зможем!
21.02.2014р. Надія Таршин
Вічна пам'ять героям! Вони здійснили подвиг, захищаючи нашу країну від бандитів, вони створили нову історію. Печальні події, які відбулися останніми місяцями, змінили багато чого, в першу чергу нашу свідомість, показали, що свої права, честь, свободу і гідність потрібно відстоювати, що бути осторонь - це зрада, зрада своєї душі.
З повагою АБ
Надія Таршин відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую, Артеме, і погоджуюсь з кожним Вашим словом.