А я тобі душу,
Де тьма, я з тобою,
За що тепер мушу
Вмиватись сльозою.
За тебе стіною,
Себе не ціную,
Я скрізь за тобою,
Для тебе існую.
За що ж розбиваєш
Любов, неначе скло?
Чому не пускаєш?
Я ж чужа вже давно.
Де вітер літає,
Де бродить хмарина,
Любов відпускає,
Та держить людина.
