З’явився наперекір долі,
Всім правилам на противагу
І виникло щось мимоволі.
Тримай же +100 за відвагу.
Словечки твої вже ж не ґречні
Мене вже стали частиною,
Поради так часто доречні,
Без страху до тебе – спиною.
Що поряд, скажи, відчуваєш?
Чи зможеш сказати «завжди»?
Ти вільний робить, що бажаєш,
І йти, куди хочеш іти.
Нікого ніхто не тримає,
Але твоя – я, а мій – ти.
І впевнено мовлю: «Кохає»,
Бо наші зійшлися світи.
