Ну ось.
І в мене на спині
вже поселилась ластівка чорнява...
Вона так обіймає
мене небесними крильми...
Вона шматочок неба
з неба відірвала...
Ну ось.
Тепер уже і я
так рвуся в небо-
вище душа лине!
Але душа закута в кайдани,
і давить камінь мої крила...
Тож хай я буду ластівка
така, як на спині-
спокійна, тиха і недоторкана...
А небо буду бачити у сні,
у сні я ластівкою стану!..
