Сльози жіночі, сльози чуттєві.
Зра́дливі звуки душі.
Вас викликають події життєві,
З вам лиш відомих причин.
Сльози, в обіймах заховані вроди,
Болю, зневіри, надії, жалю;
Сльози на примхи не тої погоди,
Чи варіації з словом "люблю".
Так, материнськії сльози, мов криця;
Сльози дівочі, мов чиста вода.
З болю розшириться ока зіниця,
Ока зіницю розширить сльоза.
Ні, не для того ви, сльози жіночі,
Не для зусиль дармових почуттів.
Деколи в смутку побільшім ці очі
Свідками долей були у житті.
Вам, і здавалось, причини не треба.
Правда ж, натомість, якраз навпаки:
Кожна, благаюча сльози, потреба
Русло становить для серця ріки.
Сльози жіночі, сльози чуттєві,
Є вам для чого тут жить.
Я вам не заздрю, бо ви незбагнені,
Та лиш дарма не течіть.
Oleg Kolibaba відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую! Дуже приємно, хоча такий вірш був написаний на противагу чи на додаток до чоловічих сліз, але все одно приємно чути його позитивні сторони.Дякую!!!
