Не пиши, мій знекрилений птах,
Не дивися очима впівнеба...
Ще не висохла кров на вустах,
Не шукай мене більше, не треба!
Хай розвіється споминів дим
І сердечного щему дилема:
Ті чуття віддамо молодим,
Хай хтось інший напише поему...
Вже прочитано давній клавір,
Де себе ти любив біля мене...
Не кохаю вже більше, повір,
Лише трохи ще хвора на тебе...
