Якщо циклічності збігаються докупи,
І все, що можеш ти, коли існую я –
То від природи дикі, неслухняні рухи
Мов полум’яні орди хана Батия,
Якщо вогонь умить заполонив квартали,
І мусиш ти пройти, бо се – останній шанс,
Тримає смерть у рукаві фальшивий талер,
За блиск якого дурні роблять реверанс.
Ти викресай із себе танцю візерунки,
Осяюй дворики цих театральних площ.
Людські, нехай наївні, та живі стосунки
Є важливішими за тіні древніх мощ.
Нехай життя в тобі вирує, сяє, сліпить
І спалює догматів плісняви сувій.
Якщо ти полум’я, навколо тебе зліплять
Такі мечі, що непотрібним стане бій.
P.S. Життя краще за смерть, тупість перемагає зло, світло не існує без темряви.
