Дужче стискаються «братні» обійми,
Скоро не зможемо вільно дихнути.
Підлі інтриги, невидимі війни –
Ставлять на карту: " Бути - не бути".
Як нам багато завжди обіцяли,
Прямо до ніг нахиляли небо,
Ті обіцянки усі забували,
Як вдовольняли свою потребу.
Мітять у козирі (биті вже карти)
З реклами ягнятами позирають,
Хто обирає майбутнє в країні –
Правду про це – давно вони знають.
Тягнуть уперто в «Таможній союз»,
Гори, для всіх, золоті обіцяють.
Тільки на ділі – давно роздягли,
І як мішень на прицілі тримають.
Погляд порожній кличе в «Союз»!
Що ЙОМУ - погляду наобіцяли7
Вибори скоро в країні «грядуть»...
І найдурніші уже здогадались.
09.03.2013р. Надія Таршин.
Дуже гарна на цю тему є стаття Олега Чорногуза "КУДИ ВАС НЕСЕ, „БРАТИ” НАШІ?!", де є така фраза "Господа москалі, ну, за що ви нас так сильно любите, що жодного дня без нас прожити не можете?". Та там вся стаття
Надія Таршин відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
