Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Наталя Данилюк: Не поспішай прощатися… - ВІРШ |
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Радію,люба пані Крилата,що цей сумбурний вірш припав Вам до душі!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже дякую,пане Леве!
Ninel`, 24.10.2012 - 08:35
Наталочко,так душевно написано!підібрані образи,почуття http://bestgif.su/_ph/44/2/809107697.gif
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
І картинка така доречна.
molfar, 23.10.2012 - 08:52
Осіння сага від Кульбабки - настроєва.Не обійшлося і без знахідок, як от з фольгою. Читається легко, закінчення відповідне настрою, дає простір для додумування. Можливо, лиш не варто було двічі ґвалтувати слово мОже неприроднім для нього наголосом на Е. Як на мене, цілком органічно було б замінити одне аналогом, щось на кшталт: Для тебе, певно, - це буденна втрата. Тобі так сильно, може, й не пече, Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую,люба Валю,за такі похвальні слова!
Galina Udovychenko, 22.10.2012 - 21:50
Кожен вірш-море почуттів,завжди таких різних.Ви,Наталочко,майстер слова. Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Михайло Плосковітов, 22.10.2012 - 19:37
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую за такі теплі слова!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Радію,що є читачі,які мені вірять.
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ваша правда,пане Ігорю...Ніхто не любить прощання...
Дід Миколай, 22.10.2012 - 14:05
Думки пливуть в осінній дим,Так ніжно обнімають. Як повезло мужчинам тим, які твоє кохання мають. Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ОЛЬГА ШНУРЕНКО, 22.10.2012 - 13:21
Вже на мої заплакані садиВпустило небо срібну павутинку. Вже зайнялось мереживом крихким Моє вікно прозоре на світанку, Немов фольги зіжмакані пластки, Кленове листя всіяло альтанку - ГАРНО, МРІЙЛИВО, ЧАРІВНО! Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Осінній смуток...Але все минеться і знову зійде сонце!Дякую Вам,моя хороша,за теплу підтримку!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Віктор Варварич, 22.10.2012 - 12:30
Може тобі так сильно не пече,Так не ятрять розсипані надії... Схиляюсь тихо на твоє плече, Погоже небо хмарами сивіє. Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Пане Вікторе,щиро вдячна!
Бойчук Роман, 22.10.2012 - 12:08
Ваша інтимна лірика у поєднанні із природою - це щось надзвичайне. БРАВО!!! Дуже гарно!!!!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую,пане Романе!
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||