її думи вплетені в довгі коси
легкими стрічками й квітами,
залишок року чекає на осінь,
щоб разом з теплими вечорами зникнути
поступово, з пожовклим листям,
впасти на землю і розчинитися,
на спогад залишить своє намисто,
щоб до пам'яті кожної влитися,
як кожного року.
