Шелест пір"я-
Вітер діє,
Ворожить,
Не сміє
торкнути усю...
В мене є мрія
про довір"я
до серця.
Вітер колише волосся
між шляхом згубився.
Ти мені снився...
Я й далі-
у сні
пір"їною
в твому крилі
Лечу...Лину,
як пахощ полину,
гірчу у сльозі,
що скотилась
від щастя
обличчям
у сні...
Обличчям на твоїх долонях,
загорнена в Силу.
У Сонце.
Я сплю. Я з Тобою говОрю.
Ти сказав щось таке,
що надранок згадати не можу.
Ворожу.
Трав"яні вІрші пишу,
Кавалок душі залишу
з Тобою...
Такою
ще не була -
Дивокохаю...
Може згадаю?
Твої слова
