Я око відкрив і друге за ним.
Таким я ніколи, не був ще ніколи.
На постіль розлив все те що в собі.
Тримав я руками, і рвав на собі.
Ті штори що вікна закрили в ночі.
Ті звуки прелюдій на нотнім письмі.
Звучати то легко, а щоб відчувати.
Розбити серця, полонених, на скрізь.
Нам дайте свободу, щоб встати й піти.
Дайте розлюченим спокій знайти.
Навчити як жити, ніяк без війни.
Дайте свободу, щоб встати й піти.
