(Ми єсть народ,якого правди сила...)
Ми-не народ.Ми-тля.
І в цьому правди сила,
Ми терпимо панів,
На превеликий жаль.
Ми-золоте теля,
Ми-багатюща жила,
Та в нас відсутній гнів,
І в нас немає жал.
Два метри прикрива,
В парканах-Україна,
Там у панів дива,
Там вже неначе рай.
В нас гордість не жива,
І наша честь-в руїнах,
Й народна міць- в словах,
Продажних елітних зайд.
А ми вже не раби,
Та в нас нема й людини,
Ми просто так:людці,
Живемо-в нікуди,
Ми сором для доби,
Ми на забій-скотини,
І шлють нас панотці,
У шістдесят, туди...
