Відкриваю я серце, як вікна -
Навстіж. Просто щоб ніч лилась!
Щоб вривався нещадний вітер,
І слова,що колись клялась...
Відкриваю, викидую речі...
А за стінами холод,ливні....
І не видно неба...доречі,
Може ми в цьому також винні?
Розлили серед сонця тугу,
Серед горя веселку проклали.
Темний бруд серед чистого лугу,
Серед бід та невзгод - покохали.
Може винні ми саме в тому,
Що коли хуртовина свище,
Поспішаємо ми додому,
А не прагнемо стати ближче...
тема хороша, але розмір у третьому куплеті гуляє: перший рядок - ямб, потім три інших написані хореєм
ТаБу відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
мені важко визначати віршовий розмір своїх творів...вони в мене всі якось криво написані..це жахливо, я знаю..))
всеодно дякую) буду працювати над цим)
