На всіх сторонах літа
Я не був постороннім ,
А – жаданим, помітним
Фаворитом притронним.
Був Ярилу в одвіті
За чарівність корони!
Полоненим був антом -
Світом так полонився!
Був громам ад'ютантом,
Літу був літописцем.
Слухав дощедиктанти
Під диктат громовиці.
Неба перший порадник,
Радив в день сонцепалу
Грать дощам златопадним
На веселих цимбалах!
На лісних, грибних радах,
В час малинових сесій
Виступав із докладом
Від ліричних конфесій
Про таємну принаду
Рими в віршопроцесі!
Не кидав слів на вітер –
Мови унції важив!
Як розчулений спікер,
Дуб заслухався важно
В милозвучності літер,
В образ дальній, міражний…
Як отамана гаю,
Козака – вітролюба
Знову спікером, знаю,
Обиратимуть дуба!
На просторах безкраїх
Я ходив степоблудом.
Був астрологом Лади
В таємничім астралі
(Ще обвали бували
Цього вірша не варті:
Ми людей рятували
Від нальоту інфарктів,
Від неволення астми,
Від полону нещастя…)
У тугих перевеслах
І земне, і небесне.
…На всіх сторонах літа
Я не був по стороннім.
За земні був в одвіті
Та небесні корони.
Дума квітне політтям
Про миттєве і вічне:
На боках цього літа
Я ще не потойбічний!
