|
Обіймаю я тебе,
Дорогий мій світе, –
Землю й небо голубе.
Серденько зігріте
Сонцем, що у небесах
Сяє, і коханням,
Що до тебе, наче птах,
Лине. Зі світанням
Встаючи, радію, що
Я живий, здоровий
І ніхто вже та ніщо
Стан цей веселковий
Мій повік не зіпсує,
Бо я не дозволю.
Сил усіх, що в мене є,
Щоб щасливу долю
Мав я, докладу, біду
Будь-яку здолаю.
Їй кінець я покладу.
Й сумніву не маю
В цім, щасливо буду жить
В світі цім земному
Кожну неповторну мить
Часу, що на ньому
Неупинно промина.
Щастя неокрає
В серце прийде, як весна,
Серце привітає
І залишиться у нім
Вже на вічні віки.
Жити в щасті чарівнім
Буду. Наче ріки,
Протікатиме весь вік,
Кожну мить це щастя
В серці, стерши вже навік
Всі жалі-нещастя.
Євген Ковальчук, 15. 09. 2021
ID:
1047167
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 05.09.2025 21:04:02
© дата внесення змiн: 05.09.2025 21:04:02
автор: Євген Ковальчук
Вкажіть причину вашої скарги
|
