Обіймаю я тебе,
Дорогий мій світе, –
Землю й небо голубе.
Серденько зігріте
Сонцем, що у небесах
Сяє, і коханням,
Що до тебе, наче птах,
Лине. Зі світанням
Встаючи, радію, що
Я живий, здоровий
І ніхто вже та ніщо
Стан цей веселковий
Мій повік не зіпсує,
Бо я не дозволю.
Сил усіх, що в мене є,
Щоб щасливу долю
Мав я, докладу, біду
Будь-яку здолаю.
Їй кінець я покладу.
Й сумніву не маю
В цім, щасливо буду жить
В світі цім земному
Кожну неповторну мить
Часу, що на ньому
Неупинно промина.
Щастя неокрає
В серце прийде, як весна,
Серце привітає
І залишиться у нім
Вже на вічні віки.
Жити в щасті чарівнім
Буду. Наче ріки,
Протікатиме весь вік,
Кожну мить це щастя
В серці, стерши вже навік
Всі жалі-нещастя.
Євген Ковальчук, 15. 09. 2021
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1047167
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.09.2025
автор: Євген Ковальчук