Ученику
З дитинства крила дужі та прозорі
Приховував за спиною хлопчина,
Бо певно знав, що є на те причина,
Коли дивився радісно на зорі.
Бурхлива юнь потопчеться і пройде,
Відкинувши недопалок свободи.
Не зайде двічі хлоп в ті ж самі води,
Якщо не покохає вруге хвойду.
Гадається, що знайдені сузір'я
Поета молодого не облишать,
Бо той у бунтаря навчався віршам,
Смакуючи хмільне: я в тебе вірю!
