*****
Так, як земля стріча весну,
Коли зима минає,
Так і війна, що в цю страшу
Годину, що триває,
Усе-таки свій стріне край
У нас і вже навіки.
І прийде мир в наш рідний край.
Ми будемо повіки
У ньому жити та радіть
Всім серцем і душею
І щастям будем володіть,
Як рідною землею,
Де вже війни не буде ввік,
Як ця, мов сніг, розтане,
Тому що буде вже повік
Той мир, який настане
І, наче сонячне тепло,
Нас буде ніжно гріти,
Щоб щастя у душі цвіло,
Немов прекрасні квіти,
Кожнісінькую мить життя,
Що в нас усіх минає,
Допоки серденька биття
Тихесенько лунає,
Допоки дишемо всі ми.
У мирі будем жити
Всі ми щасливими людьми,
А не лише тужити.
Мир буде, як мине війна
І ми в ній переможем.
Кожнісінький з усіх нас зна,
Що ми здолати зможем
Всіх ворогів, поклавши край
Війні. Її не стане.
У мирі житиме наш край,
Як мир цей в нім настане.
Євген Ковальчук, 15. 02. 2023
ID:
1023764
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Воєнна лірика
дата надходження: 06.10.2024 21:30:41
© дата внесення змiн: 06.10.2024 21:30:41
автор: Євген Ковальчук
Вкажіть причину вашої скарги
|
