Для лицарів з каменю хащі небес
Питво забуття, недолугий Бабай
Сестриць безневинних кривенькі квітки,
Що очі сховали в посохлий курай.
Для лицарів з каменю з коней окіст
Роки блекоти, субтропічні пісні,
А далі, а далі крізь місячну ніч
Русалок між хвиль дерев’яні хвости…