Ти прийшла, як весна ненавмисна,
Теплотою і ніжністю барв.
Та проклята душа ненависна —
У мене повнісінька чвар.
Які б не були твої чари —
Сонячні, світлі, прозорі, —
Завжди наді мною злі хмари
Кружляють, страшні й неозорі.
Повір, я не хочу їх бачить,
Як заєць лисицю у поля.
Надіюсь, ти зможеш пробачить —
Така вже лукава є доля.
