Якби ж Ви знали, мої любі,
суничка як росте у зрубі:
до сонця очки відкриває,
росою щічки умиває...
А полишімо всі турботи,
берімо посох та чоботи...
Прибудемо у ліс зраненька,
почуємо там соловейка,
він зачарує нас піснями,
ми заспокоїмось думками,
душею станемо добріші -
в житті настануть дні тепліші!
... і рятує
