Життя одне й стрімке воно, несправедливості багато, сумні останнім часом дати, затягує буття на дно... Немає спокою давно, бо можуть вбити щохвилини, гілля схилилося в калини, заросли стежки полином... Що завтра буде таїна, надіємось на милість Бога, більше не хочеться нічого, тільки б скінчилася війна...
