Куди ти йдеш, Ангелику мій босий?
Ще так далеко сонячна весна.
Надворі зимно, будуть ще морози,
І вже два роки - лютий і війна...
А ти несеш з пір'їнками надії,
Промінчик світла в серденьку своїм.
І стелиш стежку пелюсками мрії,
Та щедро так, щоб вистачило всім!
Де ти ступаєш - розцвітають квіти,
Де ти летиш - там небо голубе.
Похмурі дні любов твоя освітить,
Бо кожен мріє бачити тебе!
Тримаєш рівновагу в цьому вирі,
Без вітру, без весла, і без вітрил ...
Найбільше в світі люди хочуть миру!
Дай Боже, нам для перемоги сил!
Війна тебе безжально обпалила,
Та вогник віри в серці не погас.
Ангелику! - твої маленькі крила
Тримають світ, а ти тримаєш нас!
