Невидимо провідала мене. Поцілувала в шию. Тепер умію Сам бути, кров’яне. Забув і пам’ятаю всю тебе. От на світанні — цьомик. Вертайсь додому. Дорогами небес. 19:54, 21.09.2023
ID: 994424 ТИП: ПоезіяСТИЛЬОВІ ЖАНРИ: ЛіричнийВИД ТВОРУ: ВіршТЕМАТИКА: Любовна та інтимна лірика дата надходження: 22.09.2023 00:14:43 © дата внесення змiн: 22.09.2023 00:14:43 автор: Ти-2
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie