|
Різновидом він меблів є.
Сидіння, ніжки в нього, спинка.
Сіда на нього та встає
Із нього лиш одна людинка.
Сидіння – щоб сидіть на нім,
А спинка – щоб обперти спину,
А ніжок значення у тім,
Щоб втримати на нім людину,
Тримавши спинку на собі
Й сидіння, що колись покласти
Хтось смів, аби мені, тобі
Сиділось зручно, щоб не впасти,
Аби сиділось нам на нім
Завжди комфортно, безпроблемно,
Як має бо його наш дім,
Щоб не стояти нам даремно,
Як ми працюємо чи то
Відпочиваємо, можливо,
Щоб жоден з нас, аби ніхто
Чи то повільно, чи квапливо
Стояти раптом не стомивсь,
Аби не оніміли ноги,
Аби раптово на зваливсь
Вже від безсилля та знемоги.
Стілець же у подібну мить,
Немов герой, нас порятує,
Якщо, бува, поталанить,
Він поруч десь стоїть, мов чує,
Мов бачить, відчува немов,
Як ніженьки болять, голосять,
Спочинку, бідні, знов і знов
В господаря свойого просять.
Євген Ковальчук, 07. 01. 2020
ID:
971947
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 25.01.2023 15:39:17
© дата внесення змiн: 25.01.2023 15:39:17
автор: Євген Ковальчук
Вкажіть причину вашої скарги
|
