ця весна
виболена
натягнута
на всі ріжучі
струни
полишеної бандури
життя
сліпого митця
волі
крізь білила
прогризається
червоне
не фарба
коли ти сліпнеш
звуки натягуються
рухи затягуються
в вузли часу
і ти в гамірній сорочці
чуєш кожен вибух
сердець
крізь себе
немов найболючіший
Атом
війни
нескорених
.
