Заховалися хмари за зорі,
Нас укутала ковдра м’яка,
Безтурботні ми голі й прозорі,
А по небу все місяць блука,
Із ковша величезного смокче,
Наче брагу із цицьки чи мідь,
І хитається небом, ревоче
Захмелівший самотній ведмідь,
Заглядає у вікна, співає,
З цвіркунами затягує сум,
Снами землю усю засіває
І в безсоння підкидує дум...
Олександр Кармишев
09.03.2022
