Війна, війна...Сирітські долі...
І кров, і смерть...Тече сльоза...
Нам скуштувать довелось горя,
Дитинство вкрала в нас війна...
Й тоді війна була кривава,
як в пеклі люди всі жили...
Діти дорослими ставали,
гіркий спізнали "смак" війни...
На наших очах людей вбивали,
як в рабстві всі тоді жили,
всі негаразди і печалі,
на плечі й душі й нам лягли...
Свинцеві кулі й нас лякали,
та ми стерпіти все змогли,
кували зброю, працювали,
і йшли дорогами війни...
Розпорядилася так доля,-
все довелося спить до дна,-
голод і страх, і присмак крові,
дитинство вкрала в нас війна...
Уже в нас скроні побіліли,
пам"ять лишилася жива...
І працювать, й любить уміли,
та нам і нині снить війна...
Війна, війна...Сирітські долі...
І кров, і смерть...Пече сльоза...
Вірили ми, що вже ніколи,
не прийде в світ наший війна...
Років багато вже минуло,
та не забулося ніщо...
Тривога та завжди зі мною,
війна - найбільше в світі зло...
Та знов до нас війна торкнулась,
несе печалі й болі нам...
Жорстокістю нам обернулась,
і б"є по душах і серцях...
Вторгнення здійснила Росія,
(не дамо Путіну радіть),
нехай вражду свою десь сіє,
а нас йому не подолать...
І вірю я, як люди всі,
ні, ми не станим на коліна,
і Путіну, й його вражді,
покажемо, що є в нас сила...
Україна є і буде. Як казав Дудаєв - зламає росія свій хребет, якщо піде проти мирного народу України.
Пишаюся нашими воїнами! Слава Героям! Смерть ворогам!
