1.
наш тато десь поплив за океан,
лишивши нам лиш спогади про себе.
фотографія в родинному альбомі –
татку, як добре, що я
можу її роздивлятися!
та все-таки, що ж ти лишив після себе?
цеглину в стіні! за однією з них,
напевно, знайшлася б відповідь,
та не ламати ж хати
2.
ми не хочемо ніякої науки,
ми не хочемо, щоб нами керували,
та ще й глузували, які ми тупі й неслухняні.
вчителю, агов! дай цим дітям спокій.
розумієш, народна освіта – то лиш цеглина в стіні.
а скільки їх, тих цеглин!
всіх же ти їх не видлубаєш.
не годиться, неправильно! переробити!
і так неправильно! зроби тепер, як треба!
хто не може писати грамотно,
сидітиме без морозива!
ти там, під партою!
що ти там робиш, синку?
там і сиди, не вилазь! –
перетворюйся на комуніста
3.
я не хочу ніяких теплих обіймів,
я не хочу ніяких ліків.
не треба мене заспокоювати!
я бачив на цій стіні
напис великими літерами –
не тіште себе сподіваннями:
я нічого не хочу
another brick in the wall, pink floyd
