Розморений день вже сповзає на сіру бруківку,
Ховаючи тінь, у кишеню собі, від автівки.
Докупки хмаринки - як руки бабусі змарнілі.
Стихає життя, заправляючи шати змалілі,
І заспана ніч потихенько вилазить з криївки,
Вкриваючи день, що ліг спати на темну бруківку.
25 вересня 2017
(с) Валентина Гуменюк