Розказує в серцях, сусідка Ніна,
Що кожен вечер щось готує сину,
Бо та невістка, - то суцільна згуба,-
Нічого не наварить, окрім супу.
Отож, синочок йде з роботи й звісно
Заходить до матусі чогось з'їсти.
Котлетку, буженинку, голубця...
Не здатна ні на що невістка ця.
Погоджуюся. Не фортить хлопчині.
Питаю: "А здобуде шмат свинини
Й дружині шалапутній принесе,
То чим у них закінчується це?"
Не розмовляє більш сусідка Ніна.
Напевно я у чомусь стала винна.
Мораль - винагорода за терпимість:
У кожного своя є справедливість
Й оплутує, мов сітка павука.
А правда - різна, з різного кутка.
