Присвята Матвіїву Тарасу
СОНЦЕ НА ІМ'Я ТАРАС
Не віриться , сину що тебе немає
Що більше ,не почую голос твій.
Від болю,серце за тобою ридає
Чому, рано обірвався політ твій?...
Ти ,є моє сонце на ім'я: Тарас
Для мене воно згасло навіки.
О ,Ангеле мій, не покидай нас!
Віднайди, на землі для нас ліки.
О ,сину,за тобою плаче літо!
Горять свічки скапують у сльозі.
Зорі,встеляють троянди квіти
А ти,гордо так лежиш у труні.
Вітерець,розчісує волосся твоє
Сонце,цілує в чоло востаннє.
О,сину,синочку серце ти моє!
Скажи,мені щось на прощання.
Скажи,як пережити біль ,горе!
І як жити,без тебе на землі.
Ніч,глибока як широке море
Ти,з небес дивися в очі мої.
Війна,забрала у мене сина
Найдорожче ,що було у мене.
Зійшлась , у гості вся родина
Прощальний дзвін дзвенить для тебе.
Милий синочку ангеле білий!
Ти,залишив сиротою мене.
Ти,поглянь,батько увесь зболілий
З хати не відпускає тебе.
В розквіті літ калиновий цвіт
Від вражої кулі стікає кров'ю.
У чорній хустині до краю літ
Мати,ридає вмліває від болю.
М .Чайківчанка.
