Не пишеться, не пишуться,
Чомусь мовчать слова,
Як гай думки колишуться
І час кудись сплива...
Вже літо наливається
Малиновим вином,
Слова кудись ховаються
І пахнуть полином.
Навколо літо бавиться
В нім гріється душа,
А Муза-залицяльниця
Кудись собі пішла,
І раптом так заплакали
За вікнами дощі
І стали просто фразами
В моїй душі вірші.
Невже і небо хмуриться.
Сум душу обійма,
Десь на самотніх вулицях
Поезія німа
Галина Грицина
