ВЕСНА В КАРАНТИНІ
О , доле , тобі цвісти, раювати!
Загнали,в ізоляцію в карантин.
Кажуть:у вікно на світ споглядати
Життя,нічого не варте...гіркий полин.
Падають,люди як весняний цвіт
Як з дерев листя опале золоте.
Ледве дихає,чорно-білий світ
Прийшов, час перемін...зняти все старе.
Весна , у карантині у смутку цвіте
Життя,таке тонке як волосина.
Та й ніхто не знає що завтра буде
Бракує кисню.У масці , кожна людина.
Люди,у паніці закриті церкви
Не працює ,ніхто всі сидять на іглі.
Смерть, сіє жнива...вмирають бідні і чини
Сеньйор коронавірус гострить ножі.
Вже всі забули що на сході війна
Що горить,від градів земля...Л'лється, кров.
Від свисту,куль і зриву тремтить дитя
Спаси, Боже ,нам потрібна твоя любов.
Прийшов,час для молитви покаяння,
І стати,перед Богом на коліна.
У всіх ,на планеті єдине бажання
Щоб здорова, була кожна людина.
Я вірю,що все , буде добре і мине...
Оговтаються ,люди від лиха і біди.
Всякі труднощі ,людина переживе
Засяє сонце ,дощ загоює рани війни.
М .Чайківчанка.
2020 1503
ID:
877029
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Поема
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 23.05.2020 22:10:48
© дата внесення змiн: 23.05.2020 22:10:48
автор: Чайківчанка
Вкажіть причину вашої скарги
|
Отак усе відразу на нашу голову 
