Важливо так – дійсно прокинутись,
Відчути щось неначе в перший раз,
Від проблем на хвильку відкинутись,
Не споглядати постійно на час.
Прокинутись. І почати все заново –
Інакше думати, дихати, говорити.
Щось зовсім звичне побачити наново.
І свою долю в решт самостійно творити.
Прокинутись так, нібито востаннє у житті,
Так, ніби завтра вже не буде.
Зробити щось справді вагоме у цьому злитті,
Те, що світ повік не забуде.
Прокинутись – і зробити щось шалене, суттєве,
Те, чого іще досі не було,
Дещо майже вічне, а не мимовільне, миттєве.
І скільки там відгуків відгуло?
Прокинутись – і просто так жити,
Не повну котушку, на повну силу,
І біль, і радість – все пережити,
Окреслювать душу чесну й сміливу.
20.07.2017
ID:
874625
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Оповідний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА:
дата надходження: 04.05.2020 21:50:16
© дата внесення змiн: 04.05.2020 21:50:16
автор: Оля Тимошенко
Вкажіть причину вашої скарги
|
