Догорає вечір біля хати,
Під вікном тупцюється вже ніч.
Хочу я думки свої сховати,
Та вони тікають врізнобіч.
Відпочиньте, любі, заспокойтесь,
Бо життя жорстоке вас уб"є.
Ранок, як настане - повертайтесь,
Хай у сні жорстокість обійде.
Тільки в сні узнаєте ви радість,
Я полежу поруч, щоб у сні,
Я змогла прогнати душі слабість,
Попливемо з вами у човні.
Не зустрінем там душі убогість,
Де немає місця там брехні.
Обійдем зрадливу випадковість.
Все оце здолаєм уві сні.
А на ранок все вже по-другому,
Ми відчуєм красоту життя.
Не кидайте тільки мого дому,
Проживемо разом всі літа.