Завбачливо відмежовані зеленню
І пітьмою ночі будинки
Сусідні –
Зберігають свою самобутність
У світлі
Яке заливає середину кожного –
Вони стоять як фортеці
А не як пустки
Закривають і не впускають
Як хустка
На низенькій бабусі –
Яка таємниця всередині криється
Яка допитливість зовні блукає
Одна про іншу
Нічого не знає.
Підписатися на Телеграм-канал