Через моря і заметілі
Відчула я тепло руки.
Біжать мурашками по шкірі,
Немов терпке вино, думки.
Вони настояні на травах,
Прозорі, ніжні, як роса.
Неначе скупані в загравах,
Легкі, швидкі, як паруса.
Попутний вітер освіжає,
В червоний вбрались паруса,
Чи так душа моя бажає,
Чи невідомість спокуша?
Легенькі хвильки розгулялись,
І чайки вслід про щось кричать.
Я в далечінь усе вдивлялась,
Чи вийде принц мій зустрічать?
А берег швидко наближався,
В надії тепляться думки,
В тумані образ прорізався.
Відчула ніжний стиск руки...
То не Ассоль була, а ти,
До мене ніжно посміхався.
Ти повернусь із німоти...
Довго чекав...мабуть, заждався...
