Сумувала життям, а свiтилася усмiшцi сина,
Не чекавши Весни - не вiдкрилась промiнню надiй.
Лиш, вiдчувши душi аромат його, наче дитина,
Здалась щастю й розквiтла, як в травнi квiтує калина,
Та зосталась для долi букетом нездiйснених мрiй...
Марія Дребіт (Голодрига)
Епіграф до новели Валентини Буяло та Василя Фіцкалинця (№1), з другого тому «Київщина», мого літературно-мистецького проекту «Соло надірваних струн» (авторка книги Н.Хаммоуда)
малюнок Марії Дребіт (Голодриги) із використанням ші
05.04.2019 Португалiя
