|
Доброго часу! В цій примітці хотів поговорити про пародії, а саме про поетичні пародії. Можливо, я комусь відкрию Америку, але така річ присутня в царині поезії.
Мені дуже пощастило і мої декілька ранніх віршів зі збірки «триКУТник» потрапили під приціл пера знаного поета-пародиста Івана Гентоша.
Як завжди, дуже толерантно і ввічливо пан Іван запитав про дозвіл та врахував всі моменти авторського права, щоб запустити у плавання наступну свою збірку «Римовані геци».
Пан Іван, напевно, не розлучається з аркушем паперу та ручкою. Коли я б його не бачив, він завжди пише. Наприклад, в мандрах Книжкового дворика на колесах він зазвичай пише після чергової канапки.
Пародії на власні творіння я вперше почув не на колесах, а в стінах Бібліотеки на Площі Ринок 9 у Львові.
Раніше мені дуже хотілося зрозуміти, чи взагалі мої тексти піддатливі для такої філігранної роботи майстра слова.
Виявляється, це таки можливо і показник цьому – сміх.
Всім присутнім було весело слухати, та і я сам посміявся від душі. Так мрії стають реальністю.
Напевно, це так само круто, як отримати кульку у вигляді собачки в цирку від клоуна, в кишені якого заховано портал в інший (магічний) світ.
Попри все, застерігаю вас, любі читачі, не вішати на автора ярлик Клоуна. Бо його лірика та соціалка говорить сама за себе. Тому не буду довго тягнути бика за роги, а переходжу до справи і ділюся з вами своїми оригіналами та пародіями Івана Гентоша. А ще: в кінці цієї замітки на вас чекатиме бонус, але про це пізніше… Отже, поїхали. Читайте до кінця…
Не подiбнi
Ми зовсім різні –
Непотрібні і смішні.
Ти п’єш вино,
А я говорю, що отрути не вживаю.
Ми протилежні полюси,
І, щоб там не було, –
Тебе найбільше
Я з усіх кохаю!
Недоліки в нас
Різні та плюси.
І кожний з нас –
То лиш йому відомий океан.
Візьми й долий
Джерельної води –
Розбав вино
І дай мені стакан.
Пародія
Не п’ю отрути, п’ю вино,
І ще живу, хоч п’ю давно,
А ти – кохай мене, кохай,
Але вино не розбавляй!
А як забракне – принеси,
Хоча ми й різні полюси
(Часами дивні і смішні)
– Долий іще! От знову – Ні!
А, сам візьму! Чи я не пан?
Овва – сховала десь стакан…
Абонент
Мій голос в слухавці мовчить,
Ти кажеш фразу: «Як життя?»
Чекаєш відповідь, і тут
Почуто вигук: «Ти моя!».
«Ти з ким, як справи? Відгукнись!»
Лиш чути «пі» – це мережа.
Ваш абонент пропав кудись.
Невже сьогодні не моя?!
Доґавився (Пародія)
Я хтів сказати – Ти моя!
Та телефон заключив, бля…
Підозри скупчились як дим –
А де ти зараз, кицю, з ким?
Не варт було ловити ґав –
Надовго абонент пропав…
Слова були і так скупі,
А далі буде тільки «пі»!
Три крапки...
Кусала у губи
І пила до дна,
Тихенько сміялась,
Казала, що хочеш вина.
Задуже солодке,
Занадто сухе.
Кусаючи в губи,
Питаєш чи все?!
Ти тягнеш на ліжко,
Цілуєш в плече.
Знімаєш свій одяг,
Три крапки... Усе?
Задовго (Пародія)
Сміялася мила,
Напившись вина –
Солодке допúла,
Як зáвжди, до дна.
І "ахи”, і “охи” –
Просила сакé,
Кусалася трохи,
Але то…таке.
Сухого замало –
Я в ліжко пірнув.
Ти довго знімала –
Тому і заснув…
02.12.2017
© Іван Гентош
А тепер поділюся ще із вами однією із пародію в знак дружби від Володимира Присяжнюка з Івано-Франківська. Пан Володимир після одного із Бібліотечників пообіцяв написати пародію, і дотримався свого поетичного слова.
Богдану Кухті і його Віршам в КУТочку.
Доля зла в поетичних рядочків…
Я на фатум поскаржусь вам, друзі:
Хтось поклав мої вірші в куточок
На колючо-тверду кукурудзу.
Вже й болять в моїх віршів коліна,
Їм надважко розпрямити спину…
Де ж ти, слава Поета нетлінна?
Де ж до Нобеля шлях мій неспинний?
Моїм віршам нещасним не спиться,
Моїм віршам не їсться, не п’ється-
Їм би крила, як в вольної птиці,
Щоб на крилах до кожного серця!
А, натомість, куток, кукурудза,
І нудна квадратура кімнати…
Моїм віршам не спиться щось, друзі…
Мені теж- треба вірші писати!
© Володимир Присяжнюк
07.05.2018
Про цих обох людей можна було б сказати ще багато цікавого, але залишу цей плацдарм для вашого самостійного вивчення. Наостанок подякую всім пародистам за те, що стаєте вчителями та вмієте показати іншу сторону медалі. Хай щастить! Смійтеся на здоров’я та витворяйте. Ламайте шаблони і отримуйте не смішні гонорари)
Вітання з міста Лева.
З повагою, Богдан Кухта.
18.10.2018
ID:
810807
Рубрика: Проза
дата надходження: 21.10.2018 15:18:20
© дата внесення змiн: 22.10.2018 07:43:26
автор: Kukhta Bohdan
Вкажіть причину вашої скарги
|
